Георгій Сухович
кандидат педагогічних наук

Факторно-критеріальна модель захисту науково-дослідницької роботи учня −члена
Малої академії наук учнівської молоді

З метою забезпечення об’єктивності оцінювання рівня захисту науково-дослідницьких робіт учнями − членами МАН на ІІІ етапі конкурсу використовується факторно-критеріальна модель (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.12.2012 № 1507).

Факторно-критеріальна модель розроблена на основі кваліметричного підходу, який дає  кількісну оцінку якості за рахунок кількісного опису об’єктів і суб’єктів, що вивчаються. З цією метою мінімізується об’єм обов’язкової інформації шляхом підсилення об’єктивності і достатності, оперативності та конкретності.

Зазначена модель оперує такими поняттями:

• фактори − основні напрями діяльності; відповідають розділам конкурсу «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи», «Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни» та «Захист науково-дослідницької роботи»;
• вагомість фактору − його частка у загальному показнику;
• критерії − складові кожного фактору; їх сукупність характеризує фактор у цілому;
• вагомість критерію − показує його пріоритет у складі фактору;
• експертний бал − ступінь виконання вимог певного критерію.

Експертний бал виставляється членами журі відповідно до такої шкали:

• критерій відпрацьовано бездоганно – 10;
• критерій в цілому відповідає вимогам – 9;
• критерій відповідає вимогам із незначним зауваженням – 8;
• критерій відповідає вимогам із зауваженнями – 7;
• критерій відповідає вимогам наполовину – 5;
• критерій мало відповідає вимогам – 3;
• критерій не відповідає вимогам – 0.

За фактори моделі прийняті основні етапи захисту науково-дослідницької роботи: «Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни», «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» та «Захист науково-дослідницької роботи». Кожний з факторів має відповідну вагомість.

Значення фактору «Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни» визначається за сумою балів, набраних учнем за виконання завдань.

Значення факторів «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» та «Захист науково-дослідницької роботи» визначаються шляхом множення суми значень критеріїв на вагомість фактору.

Вагомості факторів моделі визначення результатів конкурсу:

Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін.

Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін передбачає виконання завдань за трьома рівнями складності.

У відділеннях математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук учасники виконують 7 завдань:

• І рівень – 3 завдання  по 3 бали за кожне (загалом  9 балів);
• ІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом  10 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 7 балів за кожне (загалом  14 балів).

Максимальна сума балів за фактор – 33.

У відділеннях історії, філософії та суспільствознавства, філології та мистецтвознавства учасники виконують 9 завдань:

• І рівень – 4 завдання по 2 бали за кожне (загалом 8 балів);
• ІІ рівень – 3 завдання по 4 балів за кожне (загалом 12 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом 10 балів).

Максимальна сума балів за фактор – 30.

Наприклад, за виконання завдань учень отримав такі бали:

Далі визначаємо суму балів за завдання усіх  трьох рівнів:

2+1+2+2+3+4+3+4+5=26.

Отже, у розглянутому випадку за фактор «Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни»  учень  отримав 26 балів.

Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт.

Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі з 8 до 19 березня 2012 року.

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи»  для відділень математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук  (крім секції науково-технічної творчості та винахідництва)

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» для секції науково-технічної творчості та винахідництва

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи»  для відділень історії, філософії та суспільствознавства, філології та мистецтвознавства (крім секції літературної творчості)

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» для секції літературної творчості

Для визначення значення фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» необхідно:

1. визначити значення 1-ого критерію − помножити бал, виставлений членами журі за цей критерій, на його вагомість;
2. визначити значення решти критеріїв − таким самим чином;
3. знайти суму значень критеріїв;
4. визначити значення фактору − помножити суму значень критеріїв на вагомість цього фактору.

Наприклад, у секції «Технології програмування» при заочному оцінюванні роботи конкурсне журі виставило учневі наступні бали:

Далі діємо за описаним вище алгоритмом:

1. Визначаємо значення критеріїв. перемноживши бали, виставлені членами журі, на вагомості відповідних критеріїв: 9*0,1=0,9; 7*0,25=1,75; 9*0,25=2,25; 9*0,15=1,35; 10*0,25=2,5.
2. Визначаємо суму значень критеріїв: (0,9+1,75+2,25+1,35+2,5=8,75.
3. Визначаємо значення фактору, помноживши суму значень критеріїв на вагомість фактору: 8,75*2=17,5.

Отже, у розглянутому випадку за фактор «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» учень  отримав 17,5 бала.

Захист науково-дослідницьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції. Для захисту роботи автору надається до 10 хвилин, для відповіді на запитання – до 3 хвилин.

Під час захисту проводяться дебати (обговорення проблемних аспектів робіт) у групах за певною тематикою досліджень.

Порядок захисту, дебатів і склад груп визначається журі за підсумками заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт.

Вагомості критеріїв фактору «Захисту науково-дослідницької роботи» для відділень математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук

Вагомості критеріїв фактору «Захисту науково-дослідницької роботи» для відділень історії, філософії та суспільствознавства, філології та мистецтвознавства

Визначення значення фактору «Захист науково-дослідницької роботи» здійснюється за тим самим алгоритмом, що й фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи».

Наприклад, за захист науково-дослідницької роботи конкурсне журі виставило учневі наступні бали:

конкурсне журі виставило учневі наступні бали:

Далі діємо за тим самим алгоритмом, що й при визначенні значення фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи»:

1. Визначаємо значення критеріїв. перемноживши бали, виставлені членами журі, на  вагомості відповідних критеріїв: 10*0,1=1; 9*0,3=2,7; 9*0,2=1,8; 7*0,2=1,4; 5*0,2=1.
2. Визначаємо суму значень критеріїв: 1+2,7+1,8+1,4+1=7,9.
3. Визначаємо значення фактору, помноживши суму значень критеріїв на вагомість фактору: 7,9*4,7=37,13.

Отже, у розглянутому випадку за фактор «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» учень  отримав 37,13 бала.

Для визначення загальної суми балів, отриманих учасниками в усіх розділах програми конкурсу, необхідно додати значення всіх 3-х факторів.

Максимальна сума балів, яку може набрати учень за усі три фактори, ‒ 100.

Перше місце не може посісти учасник, якщо він набрав менше 85 балів. Друге місце не може посісти учасник, якщо він набрав менше 80 балів. Третє місце не може посісти учасник, якщо він набрав менше 75 балів.

Наприклад, учень на всіх етапах конкурсу-захисту отримав такі результати:

1. заочне оцінювання науково-дослідницької роботи – 17,5 балів;
2. оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни – 26 балів;
3. захист науково-дослідницької роботи – 37,13 бала.

Отже, у розглянутому випадку  учень  отримав у підсумку 80,63 бала, що дозволяє йому за певних обставин претендувати на друге місце.

При рівності суми балів декількох учасників місця визначаються з урахуванням підсумків захисту науково-дослідницьких робіт.

Описана модель може опрацьовуватись як на паперових носіях, так і на комп’ютері.

На базі розглянутої факторно-критеріальної моделі створена комп’ютерна програма, яка:

• містить бланки протоколів;
• автоматично проводить усі обчислення;
• автоматично визначає переможців та призерів, зберігаючи усі вимоги до їх визначення;
• дає можливість оперативно отримати об’єктивну інформацію, мінімізувавши суб’єктивний фактор;
• дає можливість оперативно отримати та роздрукувати як протоколи кожного етапу захисту, так і підсумковий протокол;
• дає можливість оперативно отримати та роздрукувати повну розширену інформацію про результати захисту науково-дослідницької роботи кожним учнем окремо, в т.ч. його рейтинги на кожному етапі конкурсу-захисту;
• дає можливість отримати та роздрукувати аналітичний графік про  резерви, не використані учнями під час захисту науково-дослідницької роботи в межах кожної секції;
• оперативно роздрукувати дипломи учасників заходу.

Розглянута базова кваліметрична модель захисту науково-дослідницької роботи учня − члена Малої академії наук України може  використовуватись як для оцінювання рівня захисту робіт, так і для самооцінювання з метою самокорекції та саморозвитку.